| абоне́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абоне́нтний | абоне́нтна | абоне́нтне | абоне́нтні |
| родовий | абоне́нтного | абоне́нтної | абоне́нтного | абоне́нтних |
| давальний | абоне́нтному | абоне́нтній | абоне́нтному | абоне́нтним |
| знахідний | абоне́нтний, абоне́нтного | абоне́нтну | абоне́нтне | абоне́нтні, абоне́нтних |
| орудний | абоне́нтним | абоне́нтною | абоне́нтним | абоне́нтними |
| місцевий | на/в абоне́нтному, абоне́нтнім | на/в абоне́нтній | на/в абоне́нтному, абоне́нтнім | на/в абоне́нтних |