| абоно́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абоно́ваний | абоно́вана | абоно́ване | абоно́вані |
| родовий | абоно́ваного | абоно́ваної | абоно́ваного | абоно́ваних |
| давальний | абоно́ваному | абоно́ваній | абоно́ваному | абоно́ваним |
| знахідний | абоно́ваний, абоно́ваного | абоно́вану | абоно́ване | абоно́вані, абоно́ваних |
| орудний | абоно́ваним | абоно́ваною | абоно́ваним | абоно́ваними |
| місцевий | на/в абоно́ваному, абоно́ванім | на/в абоно́ваній | на/в абоно́ваному, абоно́ванім | на/в абоно́ваних |
| [рідко] | ||||