| | |
| абонува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | абонува́тися, абонува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | абону́ймося, абону́ймось |
| 2 особа | абону́йся, абону́йсь | абону́йтеся, абону́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | абонува́тимуся, абонува́тимусь | абонува́тимемося, абонува́тимемось, абонува́тимемся |
| 2 особа | абонува́тимешся | абонува́тиметеся, абонува́тиметесь |
| 3 особа | абонува́тиметься | абонува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | абону́юся, абону́юсь | абону́ємося, абону́ємось, абону́ємся |
| 2 особа | абону́єшся | абону́єтеся, абону́єтесь |
| 3 особа | абону́ється | абону́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| абону́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | абонува́вся, абонува́всь | абонува́лися, абонува́лись |
| жін. р. | абонува́лася, абонува́лась |
| сер. р. | абонува́лося, абонува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| абонува́вшись |
