| абонува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | абонува́тися, абонува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | абону́ймося, абону́ймось | |
| 2 особа | абону́йся, абону́йсь | абону́йтеся, абону́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | абонува́тимуся, абонува́тимусь | абонува́тимемося, абонува́тимемось, абонува́тимемся |
| 2 особа | абонува́тимешся | абонува́тиметеся, абонува́тиметесь |
| 3 особа | абонува́тиметься | абонува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | абону́юся, абону́юсь | абону́ємося, абону́ємось, абону́ємся |
| 2 особа | абону́єшся | абону́єтеся, абону́єтесь |
| 3 особа | абону́ється | абону́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| абону́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | абонува́вся, абонува́всь | абонува́лися, абонува́лись |
| жін. р. | абонува́лася, абонува́лась | |
| сер. р. | абонува́лося, абонува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| абонува́вшись | ||