| абордо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абордо́ваний | абордо́вана | абордо́ване | абордо́вані |
| родовий | абордо́ваного | абордо́ваної | абордо́ваного | абордо́ваних |
| давальний | абордо́ваному | абордо́ваній | абордо́ваному | абордо́ваним |
| знахідний | абордо́ваний, абордо́ваного | абордо́вану | абордо́ване | абордо́вані, абордо́ваних |
| орудний | абордо́ваним | абордо́ваною | абордо́ваним | абордо́ваними |
| місцевий | на/в абордо́ваному, абордо́ванім | на/в абордо́ваній | на/в абордо́ваному, абордо́ванім | на/в абордо́ваних |