| абсолютизо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абсолютизо́ваний | абсолютизо́вана | абсолютизо́ване | абсолютизо́вані |
| родовий | абсолютизо́ваного | абсолютизо́ваної | абсолютизо́ваного | абсолютизо́ваних |
| давальний | абсолютизо́ваному | абсолютизо́ваній | абсолютизо́ваному | абсолютизо́ваним |
| знахідний | абсолютизо́ваний, абсолютизо́ваного | абсолютизо́вану | абсолютизо́ване | абсолютизо́вані, абсолютизо́ваних |
| орудний | абсолютизо́ваним | абсолютизо́ваною | абсолютизо́ваним | абсолютизо́ваними |
| місцевий | на/в абсолютизо́ваному, абсолютизо́ванім | на/в абсолютизо́ваній | на/в абсолютизо́ваному, абсолютизо́ванім | на/в абсолютизо́ваних |