| абсолютизо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | абсолютизо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | абсолютизо́вуймо | |
| 2 особа | абсолютизо́вуй | абсолютизо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | абсолютизо́вуватиму | абсолютизо́вуватимемо, абсолютизо́вуватимем |
| 2 особа | абсолютизо́вуватимеш | абсолютизо́вуватимете |
| 3 особа | абсолютизо́вуватиме | абсолютизо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | абсолютизо́вую | абсолютизо́вуємо, абсолютизо́вуєм |
| 2 особа | абсолютизо́вуєш | абсолютизо́вуєте |
| 3 особа | абсолютизо́вує | абсолютизо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| абсолютизо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | абсолютизо́вував | абсолютизо́вували |
| жін. р. | абсолютизо́вувала | |
| сер. р. | абсолютизо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| абсолютизо́вувавши | ||