| абсолютизува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | абсолютизува́ння | |
| родовий | абсолютизува́ння | |
| давальний | абсолютизува́нню | |
| знахідний | абсолютизува́ння | |
| орудний | абсолютизува́нням | |
| місцевий | на/в абсолютизува́нні, абсолютизува́нню | |
| кличний | абсолютизува́ння* |