| абсурдизо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абсурдизо́ваний | абсурдизо́вана | абсурдизо́ване | абсурдизо́вані |
| родовий | абсурдизо́ваного | абсурдизо́ваної | абсурдизо́ваного | абсурдизо́ваних |
| давальний | абсурдизо́ваному | абсурдизо́ваній | абсурдизо́ваному | абсурдизо́ваним |
| знахідний | абсурдизо́ваний, абсурдизо́ваного | абсурдизо́вану | абсурдизо́ване | абсурдизо́вані, абсурдизо́ваних |
| орудний | абсурдизо́ваним | абсурдизо́ваною | абсурдизо́ваним | абсурдизо́ваними |
| місцевий | на/в абсурдизо́ваному, абсурдизо́ванім | на/в абсурдизо́ваній | на/в абсурдизо́ваному, абсурдизо́ванім | на/в абсурдизо́ваних |