абіоти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | абіоти́чний | абіоти́чна | абіоти́чне | абіоти́чні |
родовий | абіоти́чного | абіоти́чної | абіоти́чного | абіоти́чних |
давальний | абіоти́чному | абіоти́чній | абіоти́чному | абіоти́чним |
знахідний | абіоти́чний, абіоти́чного | абіоти́чну | абіоти́чне | абіоти́чні, абіоти́чних |
орудний | абіоти́чним | абіоти́чною | абіоти́чним | абіоти́чними |
місцевий | на/в абіоти́чному, абіоти́чнім | на/в абіоти́чній | на/в абіоти́чному, абіоти́чнім | на/в абіоти́чних |