| авангардизо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | авангардизо́ваний | авангардизо́вана | авангардизо́ване | авангардизо́вані |
| родовий | авангардизо́ваного | авангардизо́ваної | авангардизо́ваного | авангардизо́ваних |
| давальний | авангардизо́ваному | авангардизо́ваній | авангардизо́ваному | авангардизо́ваним |
| знахідний | авангардизо́ваний | авангардизо́вану | авангардизо́ване | авангардизо́вані |
| орудний | авангардизо́ваним | авангардизо́ваною | авангардизо́ваним | авангардизо́ваними |
| місцевий | на/в авангардизо́ваному, авангардизо́ванім | на/в авангардизо́ваній | на/в авангардизо́ваному, авангардизо́ванім | на/в авангардизо́ваних |