| аванга́рдний1 – прикметник | ||||
| (який належить до військ, що йдуть попереду основних сил) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | аванга́рдний | аванга́рдна | аванга́рдне | аванга́рдні |
| родовий | аванга́рдного | аванга́рдної | аванга́рдного | аванга́рдних |
| давальний | аванга́рдному | аванга́рдній | аванга́рдному | аванга́рдним |
| знахідний | аванга́рдний, аванга́рдного | аванга́рдну | аванга́рдне | аванга́рдні, аванга́рдних |
| орудний | аванга́рдним | аванга́рдною | аванга́рдним | аванга́рдними |
| місцевий | на/в аванга́рдному, аванга́рднім | на/в аванга́рдній | на/в аванга́рдному, аванга́рднім | на/в аванга́рдних |