| авантю́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | авантю́рний | авантю́рна | авантю́рне | авантю́рні |
| родовий | авантю́рного | авантю́рної | авантю́рного | авантю́рних |
| давальний | авантю́рному | авантю́рній | авантю́рному | авантю́рним |
| знахідний | авантю́рний, авантю́рного | авантю́рну | авантю́рне | авантю́рні, авантю́рних |
| орудний | авантю́рним | авантю́рною | авантю́рним | авантю́рними |
| місцевий | на/в авантю́рному, авантю́рнім | на/в авантю́рній | на/в авантю́рному, авантю́рнім | на/в авантю́рних |