автоге́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автоге́нний | автоге́нна | автоге́нне | автоге́нні |
родовий | автоге́нного | автоге́нної | автоге́нного | автоге́нних |
давальний | автоге́нному | автоге́нній | автоге́нному | автоге́нним |
знахідний | автоге́нний, автоге́нного | автоге́нну | автоге́нне | автоге́нні, автоге́нних |
орудний | автоге́нним | автоге́нною | автоге́нним | автоге́нними |
місцевий | на/в автоге́нному, автоге́ннім | на/в автоге́нній | на/в автоге́нному, автоге́ннім | на/в автоге́нних |