| автого́ночний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | автого́ночний | автого́ночна | автого́ночне | автого́ночні |
| родовий | автого́ночного | автого́ночної | автого́ночного | автого́ночних |
| давальний | автого́ночному | автого́ночній | автого́ночному | автого́ночним |
| знахідний | автого́ночний, автого́ночного | автого́ночну | автого́ночне | автого́ночні, автого́ночних |
| орудний | автого́ночним | автого́ночною | автого́ночним | автого́ночними |
| місцевий | на/в автого́ночному, автого́ночнім | на/в автого́ночній | на/в автого́ночному, автого́ночнім | на/в автого́ночних |