| автозче́плення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | автозче́плення | |
| родовий | автозче́плення | |
| давальний | автозче́пленню | |
| знахідний | автозче́плення | |
| орудний | автозче́пленням | |
| місцевий | на/в автозче́пленні, автозче́пленню | |
| кличний | автозче́плення* |