автоколива́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автоколива́льний | автоколива́льна | автоколива́льне | автоколива́льні |
родовий | автоколива́льного | автоколива́льної | автоколива́льного | автоколива́льних |
давальний | автоколива́льному | автоколива́льній | автоколива́льному | автоколива́льним |
знахідний | автоколива́льний | автоколива́льну | автоколива́льне | автоколива́льні |
орудний | автоколива́льним | автоколива́льною | автоколива́льним | автоколива́льними |
місцевий | на/в автоколива́льному, автоколива́льнім | на/в автоколива́льній | на/в автоколива́льному, автоколива́льнім | на/в автоколива́льних |