| автокореляці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | автокореляці́йний | автокореляці́йна | автокореляці́йне | автокореляці́йні |
| родовий | автокореляці́йного | автокореляці́йної | автокореляці́йного | автокореляці́йних |
| давальний | автокореляці́йному | автокореляці́йній | автокореляці́йному | автокореляці́йним |
| знахідний | автокореляці́йний | автокореляці́йну | автокореляці́йне | автокореляці́йні |
| орудний | автокореляці́йним | автокореляці́йною | автокореляці́йним | автокореляці́йними |
| місцевий | на/в автокореляці́йному, автокореляці́йнім | на/в автокореляці́йній | на/в автокореляці́йному, автокореляці́йнім | на/в автокореляці́йних |