автома́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автома́тний | автома́тна | автома́тне | автома́тні |
родовий | автома́тного | автома́тної | автома́тного | автома́тних |
давальний | автома́тному | автома́тній | автома́тному | автома́тним |
знахідний | автома́тний, автома́тного | автома́тну | автома́тне | автома́тні, автома́тних |
орудний | автома́тним | автома́тною | автома́тним | автома́тними |
місцевий | на/в автома́тному, автома́тнім | на/в автома́тній | на/в автома́тному, автома́тнім | на/в автома́тних |