автомехані́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автомехані́чний | автомехані́чна | автомехані́чне | автомехані́чні |
родовий | автомехані́чного | автомехані́чної | автомехані́чного | автомехані́чних |
давальний | автомехані́чному | автомехані́чній | автомехані́чному | автомехані́чним |
знахідний | автомехані́чний | автомехані́чну | автомехані́чне | автомехані́чні |
орудний | автомехані́чним | автомехані́чною | автомехані́чним | автомехані́чними |
місцевий | на/в автомехані́чному, автомехані́чнім | на/в автомехані́чній | на/в автомехані́чному, автомехані́чнім | на/в автомехані́чних |