автономізаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автономізаці́йний | автономізаці́йна | автономізаці́йне | автономізаці́йні |
родовий | автономізаці́йного | автономізаці́йної | автономізаці́йного | автономізаці́йних |
давальний | автономізаці́йному | автономізаці́йній | автономізаці́йному | автономізаці́йним |
знахідний | автономізаці́йний | автономізаці́йну | автономізаці́йне | автономізаці́йні |
орудний | автономізаці́йним | автономізаці́йною | автономізаці́йним | автономізаці́йними |
місцевий | на/в автономізаці́йному, автономізаці́йнім | на/в автономізаці́йній | на/в автономізаці́йному, автономізаці́йнім | на/в автономізаці́йних |