автономісти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автономісти́чний | автономісти́чна | автономісти́чне | автономісти́чні |
родовий | автономісти́чного | автономісти́чної | автономісти́чного | автономісти́чних |
давальний | автономісти́чному | автономісти́чній | автономісти́чному | автономісти́чним |
знахідний | автономісти́чний, автономісти́чного | автономісти́чну | автономісти́чне | автономісти́чні, автономісти́чних |
орудний | автономісти́чним | автономісти́чною | автономісти́чним | автономісти́чними |
місцевий | на/в автономісти́чному, автономісти́чнім | на/в автономісти́чній | на/в автономісти́чному, автономісти́чнім | на/в автономісти́чних |