автономі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автономі́чний | автономі́чна | автономі́чне | автономі́чні |
родовий | автономі́чного | автономі́чної | автономі́чного | автономі́чних |
давальний | автономі́чному | автономі́чній | автономі́чному | автономі́чним |
знахідний | автономі́чний | автономі́чну | автономі́чне | автономі́чні |
орудний | автономі́чним | автономі́чною | автономі́чним | автономі́чними |
місцевий | на/в автономі́чному, автономі́чнім | на/в автономі́чній | на/в автономі́чному, автономі́чнім | на/в автономі́чних |