автополіго́н – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | автополіго́н | автополіго́ни |
родовий | автополіго́на | автополіго́нів |
давальний | автополіго́ну, автополіго́нові | автополіго́нам |
знахідний | автополіго́н | автополіго́ни |
орудний | автополіго́ном | автополіго́нами |
місцевий | на/в автополіго́ні | на/в автополіго́нах |
кличний | автополіго́не* | автополіго́ни* |