автопоїзни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автопоїзни́й | автопоїзна́ | автопоїзне́ | автопоїзні́ |
родовий | автопоїзно́го | автопоїзно́ї | автопоїзно́го | автопоїзни́х |
давальний | автопоїзно́му | автопоїзні́й | автопоїзно́му | автопоїзни́м |
знахідний | автопоїзни́й | автопоїзну́ | автопоїзне́ | автопоїзні́ |
орудний | автопоїзни́м | автопоїзно́ю | автопоїзни́м | автопоїзни́ми |
місцевий | на/в автопоїзно́му, автопоїзні́м | на/в автопоїзні́й | на/в автопоїзно́му, автопоїзні́м | на/в автопоїзни́х |