| авторизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | авторизува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | авторизу́ймо | |
| 2 особа | авторизу́й | авторизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | авторизува́тиму | авторизува́тимемо, авторизува́тимем |
| 2 особа | авторизува́тимеш | авторизува́тимете |
| 3 особа | авторизува́тиме | авторизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | авторизу́ю | авторизу́ємо, авторизу́єм |
| 2 особа | авторизу́єш | авторизу́єте |
| 3 особа | авторизу́є | авторизу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| авторизу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | авторизува́в | авторизува́ли |
| жін. р. | авторизува́ла | |
| сер. р. | авторизува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| авторизо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| авторизо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| авторизува́вши | ||