автоти́пний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автоти́пний | автоти́пна | автоти́пне | автоти́пні |
родовий | автоти́пного | автоти́пної | автоти́пного | автоти́пних |
давальний | автоти́пному | автоти́пній | автоти́пному | автоти́пним |
знахідний | автоти́пний | автоти́пну | автоти́пне | автоти́пні |
орудний | автоти́пним | автоти́пною | автоти́пним | автоти́пними |
місцевий | на/в автоти́пному, автоти́пнім | на/в автоти́пній | на/в автоти́пному, автоти́пнім | на/в автоти́пних |