автохто́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автохто́нний | автохто́нна | автохто́нне | автохто́нні |
родовий | автохто́нного | автохто́нної | автохто́нного | автохто́нних |
давальний | автохто́нному | автохто́нній | автохто́нному | автохто́нним |
знахідний | автохто́нний, автохто́нного | автохто́нну | автохто́нне | автохто́нні, автохто́нних |
орудний | автохто́нним | автохто́нною | автохто́нним | автохто́нними |
місцевий | на/в автохто́нному, автохто́ннім | на/в автохто́нній | на/в автохто́нному, автохто́ннім | на/в автохто́нних |