а́гнців – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | а́гнців | а́гнцева | а́гнцеве | а́гнцеві |
родовий | а́гнцевого | а́гнцевої | а́гнцевого | а́гнцевих |
давальний | а́гнцевому | а́гнцевій | а́гнцевому | а́гнцевим |
знахідний | а́гнців, а́гнцевого | а́гнцеву | а́гнцеве | а́гнцеві, а́гнцевих |
орудний | а́гнцевим | а́гнцевою | а́гнцевим | а́гнцевими |
місцевий | на/в а́гнцевому, а́гнцевім | на/в а́гнцевій | на/в а́гнцевому, а́гнцевім | на/в а́гнцевих |
[книжн., церк.] |