агогі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | агогі́чний | агогі́чна | агогі́чне | агогі́чні |
родовий | агогі́чного | агогі́чної | агогі́чного | агогі́чних |
давальний | агогі́чному | агогі́чній | агогі́чному | агогі́чним |
знахідний | агогі́чний, агогі́чного | агогі́чну | агогі́чне | агогі́чні, агогі́чних |
орудний | агогі́чним | агогі́чною | агогі́чним | агогі́чними |
місцевий | на/в агогі́чному, агогі́чнім | на/в агогі́чній | на/в агогі́чному, агогі́чнім | на/в агогі́чних |