агонізува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | агонізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | агонізу́ймо | |
2 особа | агонізу́й | агонізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | агонізува́тиму | агонізува́тимемо, агонізува́тимем |
2 особа | агонізува́тимеш | агонізува́тимете |
3 особа | агонізува́тиме | агонізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | агонізу́ю | агонізу́ємо, агонізу́єм |
2 особа | агонізу́єш | агонізу́єте |
3 особа | агонізу́є | агонізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
агонізу́ючий | ||
Дієприслівник | ||
агонізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | агонізува́в | агонізува́ли |
жін. р. | агонізува́ла | |
сер. р. | агонізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
агонізува́вши |