| агонізува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | агонізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | агонізу́ймо | |
| 2 особа | агонізу́й | агонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | агонізува́тиму | агонізува́тимемо, агонізува́тимем |
| 2 особа | агонізува́тимеш | агонізува́тимете |
| 3 особа | агонізува́тиме | агонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | агонізу́ю | агонізу́ємо, агонізу́єм |
| 2 особа | агонізу́єш | агонізу́єте |
| 3 особа | агонізу́є | агонізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| агонізу́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| агонізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | агонізува́в | агонізува́ли |
| жін. р. | агонізува́ла | |
| сер. р. | агонізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| агонізува́вши | ||