агоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | агоні́чний | агоні́чна | агоні́чне | агоні́чні |
родовий | агоні́чного | агоні́чної | агоні́чного | агоні́чних |
давальний | агоні́чному | агоні́чній | агоні́чному | агоні́чним |
знахідний | агоні́чний | агоні́чну | агоні́чне | агоні́чні |
орудний | агоні́чним | агоні́чною | агоні́чним | агоні́чними |
місцевий | на/в агоні́чному, агоні́чнім | на/в агоні́чній | на/в агоні́чному, агоні́чнім | на/в агоні́чних |