| адвокатува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | адвокатува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | адвокату́ймо | |
| 2 особа | адвокату́й | адвокату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | адвокатува́тиму | адвокатува́тимемо, адвокатува́тимем |
| 2 особа | адвокатува́тимеш | адвокатува́тимете |
| 3 особа | адвокатува́тиме | адвокатува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | адвокату́ю | адвокату́ємо, адвокату́єм |
| 2 особа | адвокату́єш | адвокату́єте |
| 3 особа | адвокату́є | адвокату́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| адвокату́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | адвокатува́в | адвокатува́ли |
| жін. р. | адвокатува́ла | |
| сер. р. | адвокатува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| адвокатува́вши | ||