амбітенде́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амбітенде́нтний | амбітенде́нтна | амбітенде́нтне | амбітенде́нтні |
родовий | амбітенде́нтного | амбітенде́нтної | амбітенде́нтного | амбітенде́нтних |
давальний | амбітенде́нтному | амбітенде́нтній | амбітенде́нтному | амбітенде́нтним |
знахідний | амбітенде́нтний | амбітенде́нтну | амбітенде́нтне | амбітенде́нтні |
орудний | амбітенде́нтним | амбітенде́нтною | амбітенде́нтним | амбітенде́нтними |
місцевий | на/в амбітенде́нтному, амбітенде́нтнім | на/в амбітенде́нтній | на/в амбітенде́нтному, амбітенде́нтнім | на/в амбітенде́нтних |