амонізо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амонізо́ваний | амонізо́вана | амонізо́ване | амонізо́вані |
родовий | амонізо́ваного | амонізо́ваної | амонізо́ваного | амонізо́ваних |
давальний | амонізо́ваному | амонізо́ваній | амонізо́ваному | амонізо́ваним |
знахідний | амонізо́ваний | амонізо́вану | амонізо́ване | амонізо́вані |
орудний | амонізо́ваним | амонізо́ваною | амонізо́ваним | амонізо́ваними |
місцевий | на/в амонізо́ваному, амонізо́ванім | на/в амонізо́ваній | на/в амонізо́ваному, амонізо́ванім | на/в амонізо́ваних |