| амонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | амонізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | амонізу́ймо | |
| 2 особа | амонізу́й | амонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | амонізува́тиму | амонізува́тимемо, амонізува́тимем |
| 2 особа | амонізува́тимеш | амонізува́тимете |
| 3 особа | амонізува́тиме | амонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | амонізу́ю | амонізу́ємо, амонізу́єм |
| 2 особа | амонізу́єш | амонізу́єте |
| 3 особа | амонізу́є | амонізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| амонізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | амонізува́в | амонізува́ли |
| жін. р. | амонізува́ла | |
| сер. р. | амонізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| амонізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| амонізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| амонізува́вши | ||