амоні́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амоні́йний | амоні́йна | амоні́йне | амоні́йні |
родовий | амоні́йного | амоні́йної | амоні́йного | амоні́йних |
давальний | амоні́йному | амоні́йній | амоні́йному | амоні́йним |
знахідний | амоні́йний | амоні́йну | амоні́йне | амоні́йні |
орудний | амоні́йним | амоні́йною | амоні́йним | амоні́йними |
місцевий | на/в амоні́йному, амоні́йнім | на/в амоні́йній | на/в амоні́йному, амоні́йнім | на/в амоні́йних |