амі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амі́нний | амі́нна | амі́нне | амі́нні |
родовий | амі́нного | амі́нної | амі́нного | амі́нних |
давальний | амі́нному | амі́нній | амі́нному | амі́нним |
знахідний | амі́нний | амі́нну | амі́нне | амі́нні |
орудний | амі́нним | амі́нною | амі́нним | амі́нними |
місцевий | на/в амі́нному, амі́ннім | на/в амі́нній | на/в амі́нному, амі́ннім | на/в амі́нних |