амінопохідни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амінопохідни́й | амінопохідна́ | амінопохідне́ | амінопохідні́ |
родовий | амінопохідно́го | амінопохідно́ї | амінопохідно́го | амінопохідни́х |
давальний | амінопохідно́му | амінопохідні́й | амінопохідно́му | амінопохідни́м |
знахідний | амінопохідни́й | амінопохідну́ | амінопохідне́ | амінопохідні́ |
орудний | амінопохідни́м | амінопохідно́ю | амінопохідни́м | амінопохідни́ми |
місцевий | на/в амінопохідно́му, амінопохідні́м | на/в амінопохідні́й | на/в амінопохідно́му, амінопохідні́м | на/в амінопохідни́х |