антецеде́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | антецеде́нтний | антецеде́нтна | антецеде́нтне | антецеде́нтні |
родовий | антецеде́нтного | антецеде́нтної | антецеде́нтного | антецеде́нтних |
давальний | антецеде́нтному | антецеде́нтній | антецеде́нтному | антецеде́нтним |
знахідний | антецеде́нтний, антецеде́нтного | антецеде́нтну | антецеде́нтне | антецеде́нтні, антецеде́нтних |
орудний | антецеде́нтним | антецеде́нтною | антецеде́нтним | антецеде́нтними |
місцевий | на/в антецеде́нтному, антецеде́нтнім | на/в антецеде́нтній | на/в антецеде́нтному, антецеде́нтнім | на/в антецеде́нтних |