антонімі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | антонімі́чний | антонімі́чна | антонімі́чне | антонімі́чні |
родовий | антонімі́чного | антонімі́чної | антонімі́чного | антонімі́чних |
давальний | антонімі́чному | антонімі́чній | антонімі́чному | антонімі́чним |
знахідний | антонімі́чний | антонімі́чну | антонімі́чне | антонімі́чні |
орудний | антонімі́чним | антонімі́чною | антонімі́чним | антонімі́чними |
місцевий | на/в антонімі́чному, антонімі́чнім | на/в антонімі́чній | на/в антонімі́чному, антонімі́чнім | на/в антонімі́чних |