Анфі́син – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Анфі́син | Анфі́сина | Анфі́сине | Анфі́сині |
родовий | Анфі́синого | Анфі́синої | Анфі́синого | Анфі́синих |
давальний | Анфі́синому | Анфі́синій | Анфі́синому | Анфі́синим |
знахідний | Анфі́син, Анфі́синого | Анфі́сину | Анфі́сине | Анфі́сині, Анфі́синих |
орудний | Анфі́синим | Анфі́синою | Анфі́синим | Анфі́синими |
місцевий | на/в Анфі́синому, Анфі́синім | на/в Анфі́синій | на/в Анфі́синому, Анфі́синім | на/в Анфі́синих |