апологети́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | апологети́чний | апологети́чна | апологети́чне | апологети́чні |
родовий | апологети́чного | апологети́чної | апологети́чного | апологети́чних |
давальний | апологети́чному | апологети́чній | апологети́чному | апологети́чним |
знахідний | апологети́чний, апологети́чного | апологети́чну | апологети́чне | апологети́чні, апологети́чних |
орудний | апологети́чним | апологети́чною | апологети́чним | апологети́чними |
місцевий | на/в апологети́чному, апологети́чнім | на/в апологети́чній | на/в апологети́чному, апологети́чнім | на/в апологети́чних |