| | |
| апотеозува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | апотеозува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | апотеозу́ймо |
| 2 особа | апотеозу́й | апотеозу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | апотеозува́тиму | апотеозува́тимемо, апотеозува́тимем |
| 2 особа | апотеозува́тимеш | апотеозува́тимете |
| 3 особа | апотеозува́тиме | апотеозува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | апотеозу́ю | апотеозу́ємо, апотеозу́єм |
| 2 особа | апотеозу́єш | апотеозу́єте |
| 3 особа | апотеозу́є | апотеозу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| апотеозу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | апотеозува́в | апотеозува́ли |
| жін. р. | апотеозува́ла |
| сер. р. | апотеозува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| апотеозо́ваний |
| Безособова форма |
| апотеозо́вано |
| Дієприслівник |
| апотеозува́вши |
