апофати́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | апофати́чний | апофати́чна | апофати́чне | апофати́чні |
родовий | апофати́чного | апофати́чної | апофати́чного | апофати́чних |
давальний | апофати́чному | апофати́чній | апофати́чному | апофати́чним |
знахідний | апофати́чний | апофати́чну | апофати́чне | апофати́чні |
орудний | апофати́чним | апофати́чною | апофати́чним | апофати́чними |
місцевий | на/в апофати́чному, апофати́чнім | на/в апофати́чній | на/в апофати́чному, апофати́чнім | на/в апофати́чних |
[книжн.] |