апофі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | апофі́тний | апофі́тна | апофі́тне | апофі́тні |
родовий | апофі́тного | апофі́тної | апофі́тного | апофі́тних |
давальний | апофі́тному | апофі́тній | апофі́тному | апофі́тним |
знахідний | апофі́тний | апофі́тну | апофі́тне | апофі́тні |
орудний | апофі́тним | апофі́тною | апофі́тним | апофі́тними |
місцевий | на/в апофі́тному, апофі́тнім | на/в апофі́тній | на/в апофі́тному, апофі́тнім | на/в апофі́тних |