ареалогі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ареалогі́чний | ареалогі́чна | ареалогі́чне | ареалогі́чні |
родовий | ареалогі́чного | ареалогі́чної | ареалогі́чного | ареалогі́чних |
давальний | ареалогі́чному | ареалогі́чній | ареалогі́чному | ареалогі́чним |
знахідний | ареалогі́чний, ареалогі́чного | ареалогі́чну | ареалогі́чне | ареалогі́чні, ареалогі́чних |
орудний | ареалогі́чним | ареалогі́чною | ареалогі́чним | ареалогі́чними |
місцевий | на/в ареалогі́чному, ареалогі́чнім | на/в ареалогі́чній | на/в ареалогі́чному, ареалогі́чнім | на/в ареалогі́чних |