арешто́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | арешто́вуватися, арешто́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | арешто́вуймося, арешто́вуймось | |
2 особа | арешто́вуйся, арешто́вуйсь | арешто́вуйтеся, арешто́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | арешто́вуватимуся, арешто́вуватимусь | арешто́вуватимемося, арешто́вуватимемось, арешто́вуватимемся |
2 особа | арешто́вуватимешся | арешто́вуватиметеся, арешто́вуватиметесь |
3 особа | арешто́вуватиметься | арешто́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | арешто́вуюся, арешто́вуюсь | арешто́вуємося, арешто́вуємось, арешто́вуємся |
2 особа | арешто́вуєшся | арешто́вуєтеся, арешто́вуєтесь |
3 особа | арешто́вується | арешто́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
арешто́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | арешто́вувався, арешто́вувавсь | арешто́вувалися, арешто́вувались |
жін. р. | арешто́вувалася, арешто́вувалась | |
сер. р. | арешто́вувалося, арешто́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
арешто́вувавшись |