| арештува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | арештува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | арешту́ймо | |
| 2 особа | арешту́й | арешту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | арешту́ю | арешту́ємо, арешту́єм |
| 2 особа | арешту́єш | арешту́єте |
| 3 особа | арешту́є | арешту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | арештува́в | арештува́ли |
| жін.р. | арештува́ла | |
| сер.р. | арештува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| арешто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| арешто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| арештува́вши | ||