асейсмі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | асейсмі́чний | асейсмі́чна | асейсмі́чне | асейсмі́чні |
родовий | асейсмі́чного | асейсмі́чної | асейсмі́чного | асейсмі́чних |
давальний | асейсмі́чному | асейсмі́чній | асейсмі́чному | асейсмі́чним |
знахідний | асейсмі́чний | асейсмі́чну | асейсмі́чне | асейсмі́чні |
орудний | асейсмі́чним | асейсмі́чною | асейсмі́чним | асейсмі́чними |
місцевий | на/в асейсмі́чному, асейсмі́чнім | на/в асейсмі́чній | на/в асейсмі́чному, асейсмі́чнім | на/в асейсмі́чних |