| атрибуто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | атрибуто́ваний | атрибуто́вана | атрибуто́ване | атрибуто́вані |
| родовий | атрибуто́ваного | атрибуто́ваної | атрибуто́ваного | атрибуто́ваних |
| давальний | атрибуто́ваному | атрибуто́ваній | атрибуто́ваному | атрибуто́ваним |
| знахідний | атрибуто́ваний, атрибуто́ваного | атрибуто́вану | атрибуто́ване | атрибуто́вані, атрибуто́ваних |
| орудний | атрибуто́ваним | атрибуто́ваною | атрибуто́ваним | атрибуто́ваними |
| місцевий | на/в атрибуто́ваному, атрибуто́ванім | на/в атрибуто́ваній | на/в атрибуто́ваному, атрибуто́ванім | на/в атрибуто́ваних |